Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно живу і нову і мову її солов’їну. В. Сосюра Єдина Країна! Единая Страна! United Country Єдина Країна! Единая Страна! United Country
Меню сайту

Вчителі школи


Підготовка до ЗНО


Читаємо класику


Новини освіти

ЗНО онлайн


SOS

Якщо тобі потрібна допомога


Контактні дані
 Адреса:                          
11733,с. Піщів, вул. Миру, 18
 Телефон:                        
Учительська
+38(04141)67-436
 E-mail:                            
Pischiv@meta.ua

Актуально сьогодні


Увага, конкурс!


Годинник

Старший інспектор

Ткачук Ганна Костянтинівна Контактний телефон: 0938312367 Контактні телефони чергової частини: 102, 5-22-25 Електронна адреса «kmsn@kmsn.zito.ua» Адреса: м. Новоград-Волинський вул. Івана Франка «3-А» каб. № 17, 18


Найближчі свята

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання Календар України


Міні- чат

Погода

Календар
«  Січень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Архів записів


Сайти шкіл району

Корисні сайти

 />
<p style=


Опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 2289

Форма входу

Пошук

Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 

Головна » 2015 » Січень » 18 » Сердечно вітаємо з Старим Новим роком та Святим Василем !
22:16
Сердечно вітаємо з Старим Новим роком та Святим Василем !

                                                               

                                             Зичимо добра, щастя та любові!

Напередодні Старого Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим) або святого Василя Великого (14 січня), український народ визначає Маланку, або Щедрий вечір.

      

Під час Щедрої вечері накривають багатий стіл (щедрий вечір), де переважають м'ясні страви. Вдруге протягом зимових Святок готують кутю. Випікають і спеціальні хліби – «Маланку» та «Василя».

Назва свята походить від святої Меланії, день якої припадає на 13 січня (31. 12. – за ст. стилем). 

Маланка колядує до ранку. Уранці 14 січня – на Старий Новий рік (день, присвячений Василію Великому), – маланкувальники ходять посівати: зайшовши до хати, сиплють зерном і приказують:


Сію, сію, посіваю,
З Новим роком всіх вітаю!


Специфічними складовими традиційного українського новоріччя були величальні обходи й поздоровлення (щедрування, засівання), ритуальний обмін вечерею, обряди та ігри з масками («Маланка», «Коза») та ін. Деякі з них широко побутують й донині.

Щедрування – давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молодь) піснями славили господарів, бажали їм здоров'я й достатку, за що отримували винагороду. 

Щедрування супроводжувалось «магічними» діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Обрядових новорічних пісень — щедрівок (різновид колядок) співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині, були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні.

Ще один давній звичай цього дня – засівання (посипання)

У перший день нового року дорослі й діти, переважно чоловічої статі, ходили від хати до хати, символічно засіваючи хлібні зерна і бажаючи господарям щастя, здоров'я, щедрого врожаю. 

 

ЦІКАВО ЗНАТИ!

Традиція відзначати Старий Новий рік пов'язана з розбіжністю двох календарів: юліанського календаря «старого стилю» і григоріанського — календаря «нового стилю».

Ця розбіжність у XX-XXI століттях становить 13 днів, тому Новий рік за старим стилем відзначається в ніч з 13 на 14 січня.

14 січня (1 січня за старим стилем) християнська церква вшановує пам'ять святого Василія Великого, архієпископа Кесарії Капподакійської. У давнину цей день мав назву Василіва дня і мав вирішальне значення для всього року. Вечір напередодні (нині 13 січня) називався Василівим вечором.

Вечір напередодні 14 січня називають «щедрим», оскільки прийнято готувати «щедру кутю» багатий стіл після різдвяного посту.

У Василів вечір їли все найкраще і найсмачніше, що було в хаті: пироги, ковбасу, м'ясо, млинці, пили пиво, вино, горілку. Обов'язковими для новорічного столу були кутя, порося чи якісь страви зі свинини, тому що Святий Василь вважався покровителем свиней. Існувало повір'я, що якщо в ніч перед Василія вдень на столі буде багато свинини, то ці тварини будуть плодитися в достатку і приносити господарям гарний прибуток.

Також на святковий стіл подавали страви, приготовані з зайця і півня: м'ясо зайця їли, щоб бути спритними, як заєць, а півня — щоб бути легкими, як птах.

Ще однією обов'язковою святковою стравою у Василів день була каша. Її приготування супроводжували особливими обрядами, після чого за якістю каші судили про благополуччя в наступаючому році.

У новорічну ніч найстарша з жінок приносила з комори крупу (зазвичай гречку), а найстарший чоловік — воду з колодязя або річки. Чіпати крупу і воду доти, поки піч не стопиться, було не можна. Потім всі сідали за стіл, і найстарша з жінок починала розмішувати кашу у горщику, вимовляючи при цьому певні ритуальні слова. Потім всі вставали з-за столу, а кашу господиня ставила у піч — з поклоном. Готову кашу діставали з печі і уважно розглядали. Якщо горщик був повним, а каша наваристою і розсипчастою, то можна було чекати щасливого року і багатого врожаю — таку кашу ранок з'їдали. Якщо каша вилазила з горщика, або горщик тріскався — це не обіцяло господарям будинку нічого хорошого, таку кашу не їли, а кидали в ополонку, що було свого роду шансом змінити долю.

Обряди першого дня нового року було направлено на забезпечення благополуччя як в окремих сферах селянської діяльності, так і у всьому народному господарстві в цілому. Обряд посівання, який проводився вранці у Василів день, проводився для отримання хорошого урожаю в новому році. Цей давній обряд відомий також під іншими іменами: авсень, овсень, усень. Сутність його полягала в тому, що діти, зібравшись разом перед обідньою, ходили по хатах сіяти з рукава або з мішка зерна вівса, гречки, жита та інших хлібів і при цьому співали засівальну пісню.

Господарі давали посипальнику що-небудь у подарунок, а розкидане ним зерно ретельно збирали, зберігали до весни і при посіві ярих змішували з іншими насінням.

Василів вечір вважався в народі часом найбільш точних і вірних ворожінь, які проводилися протягом усього святочного періоду. Особливо на нього чекали незаміжні дівчата. Вони вірили, що у Василів день наворожиш, то обов'язково здійсниться. Найбільш характерними новорічними ворожіннями були ворожіння на врожай, сімейні ворожіння про долю і ворожіння на страва (засновані на принципі витягування жереба).

В ніч на Старий Новий рік традиційно ліпили вареники з сюрпризами. У кожній місцевості значення таких сюрпризів могли відрізнятися.

До 1918 року прихід Нового року потрапляв на період святок, тому всі народні новорічні прикмети більш застосовують саме до Старого Нового року.

Люди вірили, що якщо вранці в день Нового року першою в будинок прийде жінка, то це неминуче принесе нещастя, якщо чоловік — щастя. Якщо у день Нового року в будинку є гроші — весь рік будеш ти їх потребувати, але тільки за умови, якщо нікому не даси борг.

Відомі й інші прикмети: «Якщо перший день у році веселий (щасливий), то і рік такий»; «Випав на Новий рік сніг або туман віщує врожай»; «Повна ополонка води і туман на Новий рік віщують великий розлив»; «Якщо ніч після Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік»; «Якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо гарним буде садовий врожай»; «Якщо іній рясно вкриває дерева, урожай зернових та гарний медозбір; а коли тепло, то літо буде дощовим; який перший день у Новому році, такий і рік буде»; «Якщо відлига, то чекають теплого літа».

Традиція зустрічати Старий Новий рік збереглася не тільки в Україні, але і в низці країн СНД — Білорусі, Росії, Грузії та Абхазії.

В Абхазії 13 січня офіційно називається Ажьирнихуа або Хечхуама — День створення світу, оновлення. Він є святковим і неробочим. Свято бере свій початок в язичницькому минулому країни і пов'язане з шануванням божеств Шашви — покровителя ковалів. Традиційно в цей день ріжуть півнів і кіз у жертву Шашві. Свято збирає під дах сімейного святилища — «кузні» — всіх родичів по батьківській лінії. Представники дружини і невістки залишаються вдома.

Зустрічають Старий Новий рік і в деяких європейських країнах. У колишній Югославії (Сербії, Чорногорії та Македонії) в ніч з 13 на 14 січня відзначають Старий Новий рік, оскільки Сербська православна церква, як і російська, продовжує жити за юліанським календарем. Серби називають це свято «Сербський Новий рік» або Мале Різдво. У Чорногорії прийнято називати це свято «Права Нова Година» («Правильний Новий Рік»).

В ніч на 14 січня збираються за святковим столом, щоб відзначити прихід Нового року, і в Греції.Грецьке свято називається Днем Святого Василя. В очікуванні цього святого грецькі діти залишають біля камінів свої черевики, щоб Святий Василь поклав у них подарунки.

У Румунії Старий Новий рік зустрічають частіше у вузькому колі сім'ї, рідше з друзями. Для святкового столу роблять новорічні пироги з сюрпризами: монетками, фарфоровими статуетками, кільцями, гірким перцем. Велику удачу обіцяє знайдене там кільце.

Старий Новий рік відзначають також на північному сході Швейцарії в деяких німецькомовних кантонах. Жителі кантону Аппенцель в XVI столітті не прийняли реформу Папи римського Григорія XIII і досі відзначають свято у ніч з 13 на 14 січня. 13 січня вони святкують день Святого Сильвестра, який за легендою, у 314 році спіймав жахливого монстра. Вважалося, що в 1000 році монстр вирветься на свободу і знищить світ, але цього не сталося. Відтоді в передноворічний день жителі Швейцарії вбираються у маскарадні костюми, на голову надягають химерні споруди, що нагадують лялькові будинки або ботанічні сади і називають себе Сильвестр-клаусами. Прогулюючись вуличками, місцеві жителі галасують і кричать, тим самим, виганяючи нечисту силу і запрошуючи добрих духів.

                                                                                                    

                                                               

Переглядів: 575 | Додав: Administrator
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Піщівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Хостинг від uCoz